Збудований у 1748-49 роках, знищений 1934 або 1935 року.
Між Магістратом та собором стояв один з кільках громадських фонтанів і криниць. Чисту воду до них підводили довбані з дерева рури від сусідньої Андріївської гори. В середині вісімнадцятого століття київський магіастрат почав ремонтувати стару систему водопостачання і вирішив зробити муроване накриття понад фонтаном на Магістратській площі. Роботу доручили молодому архітектові Іванові Григоровичу-Барському, нащадкові добре знаної на Подолі родини, що закінчив Київську академію. Споруда, яку магістрат назвав "Феліціял", була виконана в 1748-49 роках; не була подібна до павільйону кругла ротонда на чотирьох підпорах. У кожній підпорі було по дві корінтські колони.
За старим українським звичаєм споруджувати в громадських місцях та коло криниць статуї, на бані ротонди було поставлено двометрову статую св. апостола Андрія з позолоченої міді. Під склепінням бані була статуя ангела з чашею в руці; з чаші текла вода в басейн. Коло 1800-го року скульптуру ангела замінили скульптурною групою Самсона, що сидів на леві, роздираючи його пащу; з пащі лева лився струмінь води. Скульптура була трохи менша від натурального розміру. Відтоді кияни стали називати цей фонтан "Самсоном" або "Левом".
Перед Першею світовою війною статут св. Андрія та Самсона з левом забрали до Міського музею, а натомість поставили копії з них. 1927 року баню ротонди відремонтували заходами Міської управи. Розробляючи пляни реконструкції Подолу, Архітектурно-Плянувальне управліния Міської Ради передбачало включити цю бароккову споруду в парк, на місці розширеного Червоного майдану. За переказами, які можуть мати апокрифічний характер, Павел Постишев під час оглядин Києва побачив цю споруду і наказав голові Міської Ради Рижкову - усунути цей "кіоск". Кажуть, що фонтан вісімнадцятого століття розібрали тієї ж ночі. Фундаменти його залишилися.
У другій половині 1970-тих років, коли виникла тенденция розвинути Поділ як центр туризму, бупо вирішено відтворити втрачену історичну атмосферу, надати старе оточення давнім купецьким та міщансько-ремісничим кварталам столиці України. Ці пляни передбачали відбудову деяких пам'яток, знищених у 1930-тих роках, включаючи і "Феліціял" Григоровича-Барського. Восени 1977 року уряд Української РСР наказав Міській Раді української столиці відбудувати фонтан "Самсон". Відбудова "Феліціяла" за проектом українського радянського архітекта В.П.Шевченка була закінчена 1981 року.

